Усе бере від Матері початок... Матуся наша - ангел на землі!

     День матері 2018 в Україні, традиційно, будуть святкувати в другу неділю травня. Це свято не вважається державним, тож офіційного вихідного у цю дату не має. Проте даний факт не заважає українцям висловлювати слова подяки матерям та дарувати квіти й подарунки.

Коли святкують День матері 2018?

Оскільки дата плаваюча, то День Матері 2018 припадає на 13 травня – друга неділя травня. 

 
 

Наш клас з задоволенням готував подарунки до дня Матері. Слухали пісні, читали вірші, а також активно брали участь у різноманітних конкурсах!

                          

ВІТАЄМО!

 Спасибі за ласку, за щире тепло

 Недоспані ночі, турботи й добро.

 Здоров’я міцного Вам зичимо щиро,

  Любові і радості, злагоди й миру.

Тиждень безпеки життєдіяльності

Безпе́ка життє́дія́льності — галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на: вивчення: загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини та об'єкти середовища

Виходячи з сучасних уявлень, безпека життєдіяльності є багатогранним об'єктом розуміння і сприйняття дійсності, який потребує інтеграції різних стратегій, сфер, аспектів, форм і рівнів пізнання. Складовими цієї галузі є різноманітні науки про безпеку. Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук з ризиків “FORM-OSE” науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер. До них належать:

- гуманітарні (філософія, теологія, лінгвістика);

- природничі (математика, фізика, хімія, біологія);

- інженерні науки (опір матеріалів, інженерна справа, електроніка);

- науки про людину (медицина, психологія, ергономіка, педагогіка);

- науки про суспільство (соціологія, економіка, право).

Гуманітарні, природничі, інженерні науки, науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життєдіяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності.

Короною цього дерева є охорона праці, гігієна праці, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього середовища, промислова екологія і багато інших дисциплін.

Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Ми за здоровий спосіб життя!

Здоровий спосіб життя (скорочено «ЗСЖ») — означає розумне використання свого життєвого потенціалу, а також дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій.

 

Здоровий спосіб життя: основи та принципи

   Одне з важливих завдань сучасної школи – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Справедливими є слова: "Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив".
   Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
   Людина сьогодні звикла сподіватися не на захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
   Так що таке здоров’я?
   Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основою її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
   Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожну людину. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
   Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того, щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
   Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших руках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
   І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це спосіб життя.
   Спосіб життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий спосіб життя.
   Здоровий спосіб життя передбачає дотримання звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового способу життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий спосіб життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організму й поліпшення загального самопочуття людини.
   Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися. Звички, які завдають шкоди здоров’ю, життю людини або не відповідають культурним нормам суспільства, в якому живе людина – шкідливі. Найбільш шкідливими звичками, які можуть сформуватись у шкільному віці, є куріння та вживання алкоголю, наркотичних речовин. Саме ці звички згубно впливають на організм, який формується і ще не має належно рівня захисту від зовнішніх і внутрішніх несприятливих чинників, що часом призводять до незворотних процесів здоров’ї людини.

   В основі здорового способу життя лежать такі принципи:

• раціональне харчування;
• оптимальний руховий режим;
• загартування організму;
• особиста гігієна;
• відсутність шкідливих звичок;
• позитивні емоції;
• інтелектуальний розвиток;
• моральний і духовний розвиток;
• формування розвиток вольових якостей.

   Раціональне харчування має п’ять основних вимог:

• Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
• Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
• Правильно організований режим прийому їжі;
• Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі.

   За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику? Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процеси мозку, сприяє підвищенню працездатності.
   Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 горіхів. Столовий буряк містить багато заліза, що входить до складу гемоглобіну крові.
   На наших столах сьогодні з’являється все більше заморських овочів і фруктів. Проте медики рекомендують не зловживати ними, бо наш організм генетично запрограмований на місцеву їжу.
   Крім основних складових, наша їжа сьогодні дедалі більше містить харчових добавок, які не дають продуктам черствіти, окислюватись, пліснявіти, поліпшують зовнішній вигляд. Всі вони діляться на декілька класів:

E100-182	Барвники
E200-299	Консерванти
E300-399	Антиокислюючі
E400-499	Стабілізатори
E500-599	Емульгатори
E600-699	Підсилювачі смаку і аромату
E1000	Підсолоджувачі соків, цукерок, напоїв

   Ніхто не заперечить, що природа сьогодні хвора, а в хворої матері дітей здорових нема. Так, вона карає нас Чорнобилем, нітратами, парниковими ефектами, озоновими дірами, засухами та повенями, страшними хворобами. Проте багато чого залежить від самої людини, від її прагнення змінити світ на краще, а для цього кожному слід починати з себе.

Сьогодні 32-га річниця Чорнобильської катастрофи

   
Цього дня у 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенно-екологічна катастрофа сучасності.
     26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
     Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
     Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.

     У результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. Водночас об’єкт «Укриття», зведений у 1986 році, поступово руйнувався.
   
У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» -  Нового безпечного конфайнмента. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента. Введення його в експлуатацію планується у листопаді 2018 року. Надалі будуть роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкту «Укриття». За задумом проектувальників, нова споруда зможе вирішити проблему, як мінімум, на сто років, хоча ліквідувати станцію планують у 2065 році.

ЄДИНИЙ УРОК

25 квітня було проведено єдиний урок на тему: "28 квітня - всесвітній день охорони праці"

День охорони праці встановлений в Україні «…з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб'єктів господарювання, громадських організаційдо питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, вшанування пам'яті осіб, які загинули на виробництві…» згідно з Указом Президента України «Про День охорони праці» від 18 серпня 2006 р. № 685/2006. Відзначається щорічно 28 квітня - у Всесвітній день охорони праці.

 Цього року Міжнародною організацією праці визначено девіз Дня охорони праці – «Захищене і здорове покоління»

   Цей девіз збігається із завданнями і метою Всесвітнього дня боротьби із дитячою працею, який відзначають 12 червня.

   Забезпечення гідних і безпечних умов праці передбачено в Національній доповіді Уряду України «Цілі сталого розвитку: Україна», що була представлена 15 вересня 2017 року. У цьому документі визначено показники досягнення цілей сталого національного розвитку до 2030 року з урахуванням глобальних орієнтирів і принципів та суспільної думки щодо майбутнього країни.

   Одна із цілей – гідна праця та економічне зростання, її реалізація в інтересах молодого покоління потребує узгодженого комплексного підходу до викорінення дитячої праці та популяризації культури профілактики безпеки і гігієни праці.

   У контексті цієї події в Держпраці відбулося засідання організаційного комітету з проведення Дня охорони праці в Україні, в якому взяли участь представники Держпраці, Міненерговугілля, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і науки, Мінрегіонбуд, Держатомрегулювання, Міністерства внутрішніх справ, Міжнародної організації праці, Фонду соціального страхування, профспілок і роботодавців, редакції журналу «Охорона праці».

   Учасники засідання обговорили і прийняли за основу текст Звернення Організаційного комітету до органів державної влади, місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ і організацій та План заходів з відзначення у 2018 році Дня охорони праці в Україні під девізом „Захищене і здорове покоління”.

 

Єдиний урок на тему: "Правила поводження з вибухонебезпечними предметами"

17 березня було проведено Єдиний урок на тему: "Поводження з вибухонебезпечними предметами"
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ 

З ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ 

Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров’ю людей, а також системам життєзабезпечення населення. Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати. 

ДО ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ПРЕДМЕТІВ ВІДНОСЯТЬСЯ: 

• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів. 

• боєприпаси, до яких відносяться: - бойові частки ракет; - артилерійські боєприпаси (снаряди, міни); - ручні гранати; - авіаційні бомби; - інженерні боєприпаси (і протипіхотні міни); - стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів). 

• піротехнічні засоби: - патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні); - петарди; - гранати; - вибухові пакети; - ракети (освітлювальні, сигнальні); - димові шашки. 

• саморобні вибухові пристрої – це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: - саморобні міни-пастки; - міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

 У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ПІДОЗРІЛИХ МЕТАЛЕВИХ ПРЕДМЕТІВ, НЕОБХІДНО: 

• негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів); 

• вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах; 

• позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предмет; огородити його від сторонніх осіб, в тому числі дітей; Для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тощо. 

• повідомити про знахідку службу порятунку за номером 101. Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета; 

• очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців ДСНС та МВС, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.    

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ: 

• палити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця, де знаходиться вибухонебезпечний предмет або предмет схожий на нього; 

• піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети; 

• переносити ці предмети в місця перебування людей. 

ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНОК В ЛІСІ АБО В ТУРИСТИЧНОМУ ПОХОДІ:

 1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

 2. Перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів (обережно зніміть лопатою верхній шар грунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см або за допомогою щупу). 

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї»або такі, що не вибухнули. 

4. У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). 

При виявлені вибухонебезпечних предметів негайно повідомте за номером 101!

Шевченківські читання

Щороку у перші дні весни у нашій школі проходять заходи присвячені Тарасу Григоровичу Шевченку і цей рік не став винятком. 15 березня відбулися "Шевченківські читання". Наш клас прийняв активну участь у заході.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля,

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля.

У росяні вінки заплетені суцвіття

До ніг тобі, титане, кладемо.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

Тебе своїм сучасником звемо.

                                                                                            (В.Симоненко)

Піднесено і врочисто звучали твори Тараса Шевченка у виконанні учнів

 

Виносимо подяку учасникам!