Увага!

Увага батьки! 26. 12. 2018 року занять у школі не буде, школа зачинена через погодні умови!

Вечорниці на Андрія

Тринадцятого грудня - День святого Андрія Первозванного.

Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці - Києва.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 

За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...

Колись вечорниці були дуже поширені. На них молодь ближче знайомилася і пару собі вибирала. Було так заведено, що кожне село і навіть вулиця мала „свою" хату для вечорниць. Цікаво й те, що на ті самі вечорниці рідним братам і сестрам не дозволялось ходити - була повага до старших: молодші слухалися своїх старших братів чи сестер. Як тільки звечоріло, дівчата до господині, де мали відбутися вечорниці, приносили хто що мав: сир, масло, яйця, борошно, фрук­ти. Хлопці приносили наливку і цукерки. Господиня ще за дня варила ком­пот із сушених фруктів і картоплю на вареники. Дівчата приходили заздалегідь, щоб допомогти господині приготувати святкову вечерю.

КАЛИТА

Ця весела гра є основною на Андріївський вечір. Калита - це великий корж із білого борошна, який печуть усі дівчата разом, адже кожна має взяти участь у готуванні калити. Тож місять тісто всі за чергою, від найстаршої дівчини до маймолодшого дівчати.

Тісто солодке, з медом. Зверху оздоблюють коржа сухими вишнями чи родзинками. Печуть в печі "на сухар" - щоб важко було вкусити. Посередині дірка, куди протягують червону нитку, за яку підвішують калиту до сволока посередині хати. Підвішують високо, щоб парубок міг дістати її зубами, тільки коли добряче підстрибне. До того ж, один кінець нитки довший, аби можна було смикнути за нього - тоді калита підстрибне угору.

Біля калити стає вартовий - "Пан Калетинський": це повинен бути веселий, жартівливий парубок. Він запрошує "пана Коцюбинського" кусати калиту. Останнім може бути кожен учасник гри. "Пан Коцюбинський" бере коцюбу поміж ноги, ніби сідає верхи на коня, і їде кусати калиту. Завдання Калетинського - розсмішити Коцюбинського, бо тоді не можна кусати калити. А витримавши навіть жарти, дарма підскакуєш, бо Калетинський одразу смикає за нитку.

 Отож і ми вирішили дотримуватись традиції і весело та з іграми провели вечорниці!

 

 

 

 

Акція "Лист Захисникам України"

Написання листа чи привітання з Днем захисника України – це нагода передати військовій спільноті вістку, що ми цінуємо все те що вони роблять щоб зберегти безпеку в нашій державі. Адже військовослужбовці, які беруть участь у бойових діях, перебувають у складних умовах та небезпечних для їхнього життя ситуаціях. Листами, вітальними листівками, малюнками, віршами… ми надаємо підтримку нашим військовослужбовцям, які щодня жертвують собою заради нас, наших родин і нашого майбутнього.

Наші військовослужбовці, які дислоковані далеко від своїх домівок, повинні бути перконані, що громадяни України цінують їхню службу.

Листом ми передаємо наше бажання підняти їм настрій, даючи їм віру й надію, що хтось про них піклується та усвідомлюємо їхню пожертву, що їхні старання забезпечити нашу свободу й цілісність нашої держави не лишаються поза увагою.

 

 

Акція "16 днів проти насильства"

На годині психолога учні нашого класу взяли участь в анкетуванні "Ставлення до насильства" та вдосконалювали навички ефективного спілкування, шляхи конструктивного виходу з конфліктних ситуацій.

ВЕЛИКИЙ ГОЛОД - ВІЧНИЙ ГРІХ

Голодомор 1932-1933: що ми знаємо про цю трагедію

Голодомор 32-33 років – одна з найтрагічніших подій за всю історію нашої країни. День пам'яті жертв голодомору — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на четверту суботу листопада.. Але, дата прийняття "Закону про п'ять колосків" – 7 серпня. І тому, ми вирішили згадати найсумнішу подію, і розповісти вам кілька фактів про неї.

Голодомор 1932-1933: яка ж причина

Вагомого приводу голодомору в 32-33 роках не було. Тоді влада СРСР запровадила його штучно, проводячи примусові хлібозаготівлі. Тоді кожен селянин повинен був здавати певну норму зерна, і дуже велику. У тих, хто не міг цього зробити, забирали всю худобу та іншу їжу. Так влада хотіли змусити здати заховане зерно, якого не було. Така політика продовжувалася 17 місяців.

Голодомор 1932-1933: що ж таке "Закон про п'ять колосків"

З'явився він у 1932 році. Тоді Сталін підписав закон, який передбачав мінімум 10 років в'язниці, максимум – розстріл, за крадіжку з колгоспів. Прозвали його "Закон про п'ять колосків" за те, що навіть кілька зібраних без дозволу колосків приводили до розстрілу.

 

Голодомор 1932-1933: як виживали люди

Багато хто, виживав, поїдаючи мертвих тварин: котів, собак, птахів, щурів, навіть деяких жуків. Крім цього, люди харчувалися рослинами: кропива, листя деяких дерев і навіть їх кора. Були зареєстровані досить часті випадки канібалізму.

Голодомор 1932-1933: скільки загинуло

За весь час голодомору загинуло приблизно 3 – 3,5 мільйонів людей. А взимку люди гинули особливо часто: 24 людини у хвилину. З них було понад 80 відсотків українців, трохи менше 5 відсотків росіян, а інші: євреї, поляки, білоруси, болгари. Але точних даних немає, тому що всі документи були відразу ж знищені. Історики, говорячи про втрати, розходяться в цифрах від 2 мільйонів до 10.

 

 

 

Голодомор 1932-1933: коли він був визнаний геноцидом

Це сталося в 2006 році. Тоді Верховна Рада України офіційно назвала голодом 32-33 років геноцидом українського народу. Цю ініціативу підтримало понад 20 країн по всьому світу.

О 16:00 оголошується загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого по всій Україні відбувається акція «Запали свічку», в рамках якої всі охочі несуть свічки до пам'ятників жертвам. В акції також можна взяти участь, запаливши свічку в своєму вікні.

Осінній Ярмарок

Доброю традицією в нашій школі стали осінні ярмарки і цей рік не виняток! Учні нашого класу, як завжди, прийняли активну участь у Ярмарку!
Виносимо подяку батькам та дітям за підготовку до Ярмарку!