Наші найулюбленіші вчителі і шановне керівництво ліцею! Ми всі щиро і дружно вітаємо вас
з чудовим, чарівним і довгоочікуваним прийдешнім Новим роком! Бажаємо
вам слухняних і розумних учнів,
надійних і дружних колег! Нехай ваша робота приносить тільки радість і
задоволення. Нехай кожен ваш день починається з веселих посмішок
люблячих вас учнів. Вдачі вам на професійній ниві, гідної зарплати,
достатку, благополуччя і щастя. Нехай прийдешній Новий рік буде ще
прекраснішим, чарівнішим і цікавішим!
Новий рік, Новий рік! Щастя вам на цілий рік, Ще здоров’я і добра, Хай святкує вся сім’я!
Будьте ви завжди здорові, Хай пригоди будуть нові, Нові враження і люди, Хай цей рік щасливим буде!
З Новим роком, українці! Хай в квартирі і хатинці Заіскриться вогник чуда, Хай добро до вас прибуде!
Хай насіється із неба Те, чого усім вам треба. Хай зійде вам Божа ласка, І в життя приходить казка!
ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ ТА ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ДИТЯЧОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
Було проведено зустріч з працівником ювенальної поліції - Виноградовою О. В. та дільничним офіцером Кам'янської громади Сахацьким Д. Ю. Провели бесіду про профілактику дитячої безпритульності, про зниження рівня дитячої злочинності.
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться
Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення
уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого
поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
В нашому закладі освіти були організовані та проведені навчальні заняття та зустрічі присвячені цій темі.
Були продемонстровані матеріали, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:
Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.
Усі матеріали Проєкту
«Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу
Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками,
соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення
профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.
7 грудня відзначають День української хустки. День української хустки почали відзначати у 2019 році, щоб об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. А з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
Цього дня зазвичай проводять флешмоб “Зроби фото з хусткою”, під час якого жінки можуть одягти хустку, сфотографуватися й опублікувати фото у соцмережах.
Раніше дівчата та жінки носили хустку протягом усього року. При цьому хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки.
Також хустка була маркером соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших.
Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція, до речі, збереглася в Україні й донині.
Наш клас також приєднався до флешмобу #українськахустка
У вівторок 24 листопада відбувся виховний захід на тему: "Гендерна рівність". Діти прийняли участь у анкетуванні яке провів психолог школи. Обговорили принципи та випадки гендерної рівності.
Гендерна рíвність, також рíвність жінóк та чоловіків, рíвність статей, — концепція досягнення рівних
прав людини між чоловіками та жінками в трудових, сімейних та інших
правових відносинах, а також урівнювання ролі в суспільстві загалом,
подолання сексизму та інших видів дискримінації.
1. Не говорити про гендерну рівність як винятково жіночу проблему.
Це
стосується кожного і кожної. Нам не вдасться розв’язати проблему
гендерної нерівності, поки у всіх нас не буде розуміння того, що
гендерні стереотипи впливають на те, як мислять, живуть і взаємодіють
жінки і чоловіки.
Розширення
прав і можливостей деяких жінок саме по собі не може спричинити
трансформаційні зміни у суспільстві. Якщо гендерні ролі залишаються
назагал незмінними, жінки все одно матимуть обмежений вибір — чи то
працювати вдвічі більше за чоловіків, чи наймати інших жінок, аби ті
виконували домашні обов’язки, які вважаються жіночими.
Аби
досягнути гендерної рівності у довготривалій перспективі, нам потрібно
ставити під питання гендерні ролі і стереотипи, які приписують як
жінкам, так і чоловікам. Щоб наблизитися до рівності, у процес мають
бути залучені і жінки, і чоловіки.
2. Справедливе представлення краще за рівне представлення
Не варто зациклюватися на рівному представництві, треба прагнути справедливого представництва. Якщо загальна картинка показує однакову кількість чоловіків і жінок, проте всі чоловіки — пожежники, а всі жінки — медсестри,
то ця картинка сприяє поширенню соціально сконструйованих гендерних
ролей. Цілеспрямовано зображуючи жінок у ролях, які традиційно виконують
чоловіки, і чоловіків у ролях, які традиційно виконують жінки, ми
можемо працювати над подоланням закорінених стереотипів.
3. Не применшувати роль жінок
У
більшості суспільств види діяльності, які відводилися чоловікам,
цінувалися і винагороджувалися більше, ніж ті, що вважалися жіночими.
Ось чому звільнитися від гендерних стереотипів, на основі яких ми
оцінюємо людську діяльність, настільки складно.
Ми
маємо цілковито по-новому поглянути на цінність ролей і діяльності, яку
ми вважаємо жіночою або чоловічою. Така робота, як догляд за дітьми чи
дошкільна освіта, мають цінуватися не менше за роботу пожежників чи
будівельників.
4. Не посилювати гендерні стереотипи
Не
існує характеристик, поведінки чи схильностей, які були б властиві усім
без винятку жінкам, так само як немає характеристик, властивих
винятково чоловікам. Ці міфи пронизують гендерні стереотипи, деякі з
яких навіть не вважаються проблемними. Наприклад, коли ми говоримо, що
жінки більш схильні до співпраці, а чоловіки — до змагання, хоча це
сприймається як комплімент, насправді ми все ще маємо справу зі
стереотипами.
Подібним
чином, кольори і символи, якими зазвичай позначають все, пов’язане з
жінками і чоловіками, наділені певними характеристиками, що відображують
гендерні ролі. Червоний (рожевий) колір сприймається, як щось емоційне й
імпульсивне, а синій — як раціональне й стабільне. Краще відмовитися
від використання цих кольорів на позначення чоловіків і жінок.
5. Покажіть різноманіття
Не
всі жінки зазнають однакових форм дискримінації, і не всі чоловіки
мають однакові привілеї. Літня жінка-ромка, що має інвалідність,
стикається з цілком іншими проблемами, аніж молода жінка-лесбійка з
високим рівнем доходів. Звертайте увагу на те, як гендерна ідентичність
накладається на інші характеристики — такі як расова чи етнічна
приналежність, вік, соціальний і майновий стан, інвалідність, сексуальна
орієнтація, — що створюють особливі форми дискримінації та суспільної
ізоляції. Намагайтеся якомога уважніше дослухатися до цих різноманітних досвідів і відповідно їх виражати.
6. Вживайте гендерно чутливу лексику
Маємо визнати, що гендер є соціально сконструйованим явищем.
Варто звертати увагу, як ми говоримо про жінок у професійній сфері.
Доречно вживати фемінітиви або ж використовувати множинну форму
іменників.
Найпродуктивнішими способами утворення назв професій, які виконують жінки, є суфікси -к-
(лікарка, юристка, директорка, викладачка, лідерка, водійка,
координаторка, менеджерка, журналістка, завідувачка, авторка, чемпіонка,
консультантка, архітекторка), -иц- (дослідниця, очільниця, урядовиця, мандрівниця), -ин- (філологиня, фахівчиня, аналітикиня). Сюди можна додати також такі приклади, як Уповноважений — Уповноважена Верховної ради, поліцейський — поліцейська.
У деяких випадках, коли знайти вдалу милозвучну форму не вдається, можна перефразувати в інший спосіб, наприклад, фахівчиня/спеціалістка з біоенергетики/етнографії/математики тощо. Іноді допомагають іншомовні слова, наприклад, «амбасадорка» на позначення жінки-посла.
Якщо
потрібно уникнути акценту на статі, можна використати такий мовний
прийом, як стратегія нейтралізації. Замість «студентки і студенти» можна
сказати «студентство». Інші приклади — «учительство», «читацька аудиторія», «медіаспільнота».
7. Не робіть їх жертвами
Жінок
зазвичай характеризують як безпомічних у ситуаціях, коли на них чекають
випробування, або коли вони не мають чоловічої підтримки. Навіть якщо
їм не все вдається, ми маємо віддати їм належно за те, як вони
намагалися впоратися з проблемами. Краще вживати термін потерпілі від гендерно обумовеного насильства, аніж жертвигендерно обумовеного насильства, оскільки
останнє поняття позбавляє жінку таких характеристик, як сила та
здатність до дії. Розповідаючи про людей, намагайтеся робити це з
повагою і порадьтеся з ними, як вони бажають бути зображеними у вашій
розповіді.
8. Поблажливість — недоречна
Поблажливі висловлювання щодо жіночих невдач чи досягнень — аж надто поширені. Будьте обережні з висловами на кшталт жінок необхідно навчати важливості їхніх прав або жінкам необхідно покращувати самооцінку.
Ці твердження створюють враження, що жінки самі винуваті у тому, що в
них бракує коштів або освіти, з чим вони нерідко стикаються.
Окрім
того, варто переконатися у тому, що ви розповідаєте про досягнення
жінки, як про щось, що сталося попри систематичну гендерну нерівність, а
не попри те, що вона жінка. Уникайте формулювань на зразок: вона стала президенткою, незважаючи на те, що є жінкою, краще сказати: вона стала президенткою, незважаючи на гендерну нерівність і стереотипи.
9. Дивитися на факти
Оскільки
гендер формує наше життя і самоідентичність у багатьох аспектах,
більшість із нас мають доволі категоричну позицію щодо гендерних ролей і
гендерних взаємовідносин. Ми маємо бути обережні, аби не робити
узагальнення лише на основі власного досвіду і спостережень. Натомість
нам варто зосередитися на тому, про що нам говорять факти й статистика і
послухати думку експертів.
10. Бути відкритими
Коли
доводиться ставити під сумнів наші звички і світогляд, цей досвід часто
викликає внутрішній спротив. Проаналізувати, як ми спілкуємося, з
гендерно-чутливої перспективи, може виявитися нелегким завданням, і
потрібен певний час, аби до цього звикнути. Проте якщо ми готові
навчатися і вдосконалюватися, з часом робити це буде все легше.
Напередодні Дня Гідності і Свободи на уроці інформатики учні класу взяли участь у Kahoot-вікторині. Переможці: Герман Аліна, Галайда Анастасія, Юрик Денис, Замогильна Анастасія, Харитонова Олександра.
В Україні з 9 по 15 листопада відбувається тиждень безпеки дорожнього руху
Традиційно в нашій школі відбувся тиждень безпеки дорожнього руху, метою якого була профілактика дорожньо-транспортного травматизму за участю дітей та усвідомлення необхідності вироблення навичок дотримання правил поведінки на дорозі.
В рамках тижня класним керівником було проведено єдиний урок на тему: "Безпечна країна", діти створили колаж "Безпека життя", а також написали диктант "Правила дорожнього руху".
День української писемності та мови відзначають 9 листопада вже 23 роки поспіль.
Свято
було засновано в листопаді 1997 року. За православним календарем — це
день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця –
письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії,
першого історика Київської Русі. Дослідники вважають, що саме з
Нестора-літописця починається писемна українська мова.
Щиро вітаємо вас з Днем української писемності та мови!
Народна мудрість стверджує, що без рідної мови не може повноцінно існувати жодна людина. Рідна мова дорога їй, як саме життя.
Незважаючи на складні випробовування, наша мова вистояла і зміцніла.
Престиж
української мови виріс – сьогодні ми, як ніколи, розуміємо її значення,
намагаємося досконало оволодіти нею, бо жити в Україні й не знати мови –
це неповага до держави, народу й до себе.
Дорогі друзі, пишаймося тим, що маємо за рідну таку красиву, милозвучну та багату мову. Шануймо та бережімо її!
Хліб всьому голова: 16 жовтня - Всесвітній день хліба
Хліб один з найпопулярніших продуктів у світі, без якого не обходиться
жоден день нашого життя. Тому не дивно, що у нього є і своє свято -
Всесвітній день хліба, яке відзначається щорічно 16 жовтня.
Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів
і пекарів-кондитерів. А вибір дати обумовлений тим, що 16 жовтня 1945
року була створена Продовольча та сільськогосподарська організація ООН,
яка займалася вирішенням проблем у розвитку сільського господарства та
його виробництва.
Цікаві факти про хліб
1. Історія хліба налічує кілька тисячоліть. Згідно з
науковими дослідженнями, перші хлібні вироби виникли близько 8 тисяч
років тому. Зовні вони виглядали як коржі, та готувалися з крупи і води
та випікалися на розпеченому камінні.
2. Перший дріжджовий хліб навчилися робити в Єгипті.
За легендою це сталося, через недогляд раба, який готував тісто -
воно підкиснуло й, аби уникнути покарання, він усе ж таки ризикнув
спекти коржі.
З'ясувалося, що вони вийшли пишнішими, рум'янішими та й смачнішими, ніж з прісного тіста.
3. Існувала пряма залежність між ступенем свіжості
хліба та соціальним статусом його споживачів. Так, королівська родина
їла хліб свіжоспечений, білий.
Вчорашній хліб призначався для знаті. Хліб дводенної випічки - для дрібної шляхти.
Хліб триденний отримували ченці та студенти, а хлібом, випеченим чотири дні тому, харчувалися ремісники.
4. В Україні завжди віддавали перевагу житньому хлібу, а пшеничний випікали на великі свята – Різдво, Паску, весілля.
5. В десятому столітті у Візантійській імперії
пекарі, які постачали населення хлібом, звільнялися від усіх податків і
повинностей. Це потрібно було для того, щоб кожен житель міг в будь-який
момент отримати хліб.
6. Перший в світі Музей хліба з'явився в 1955 році в
місті Ульм (Німеччина). В одному з колишніх комор фабриканта Віллі
Ейслі була відкрита для відвідувачів постійна експозиція, котра відтоді
постійно поповнювалася і оновлювалася.
У колекції музею хліба зібрано більше 18 тисяч експонатів, що
розповідають про історію вирощування зерна, про вдосконалення знарядь
праці хліборобів, мельників і пекарів, про значення хліба в історії
людства.
7. В 1266-му році в Англії був прийнятий закон, який
регулював масу хлібобулочних виробів, а також їх вартість і оплату
роботи пекарів.
Дивно те, що він проіснував цілих 600 років! Так, тільки в 2008-му
році уряд дозволив випікати хліб, який важить менше 600 грамів!
8. З одного зернятка отримуємо приблизно 20
міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з
приблизно 10 тисяч зернят.
9. Сумарний об'єм води, яка використовується для вирощення пшениці та виготовлення однієї буханки хліба понад 1600 літрів.
10. Кожен день у світі люди з’їдають близько 9 мільйонів буханок хліба!
