Безпечна поведінка в Інтернеті - важлива частина безпеки життєдіяльності сучасної людини. Тому у другий вівторок лютого відзначається Всесвітній день безпечного Інтернету.
На уроці інформатики разом з учителем Олефіренко Н.М. учні обговорили основні правила безпечної поведінки в мережі, перевірили свої знання під час цікавої Kahoot-вікторини.
Наші найулюбленіші вчителі і шановне керівництво ліцею! Ми всі щиро і дружно вітаємо вас з чудовим, чарівним і довгоочікуваним прийдешнім Новим роком! Бажаємо вам слухняних і розумних учнів, надійних і дружних колег! Нехай ваша робота приносить тільки радість і задоволення. Нехай кожен ваш день починається з веселих посмішок люблячих вас учнів. Вдачі вам на професійній ниві, гідної зарплати, достатку, благополуччя і щастя. Нехай прийдешній Новий рік буде ще прекраснішим, чарівнішим і цікавішим!
Новий рік, Новий рік!
Щастя вам на цілий рік,
Ще здоров’я і добра,
Хай святкує вся сім’я!
Будьте ви завжди здорові,
Хай пригоди будуть нові,
Нові враження і люди,
Хай цей рік щасливим буде!
З Новим роком, українці!
Хай в квартирі і хатинці
Заіскриться вогник чуда,
Хай добро до вас прибуде!
Хай насіється із неба
Те, чого усім вам треба.
Хай зійде вам Божа ласка,
І в життя приходить казка!
ПРОФІЛАКТИКА ДИТЯЧОЇ БЕЗПРИТУЛЬНОСТІ ТА ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ДИТЯЧОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
В нашому закладі освіти були організовані та проведені навчальні заняття та зустрічі присвячені цій темі.
Були продемонстровані матеріали, які було підготовлено та адаптовано у межах проєкту Ради Європи «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні»:
Усі матеріали Проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні», доступні на сайті Офісу Ради Європи, які можуть використовуватися педагогічними працівниками, соціальними педагогами, практичними психологами під час проведення профілактичної та роз’яснювальної роботи щодо запобігання насильства.
7 грудня відзначають День української хустки. День української хустки почали відзначати у 2019 році, щоб об’єднати жінок різного фаху, віку та національності для збереження українських традицій. А з давніх-давен в українських сім’ях оберегом, символом любові й злагоди слугувала саме хустка.
Цього дня зазвичай проводять флешмоб “Зроби фото з хусткою”, під час якого жінки можуть одягти хустку, сфотографуватися й опублікувати фото у соцмережах.
Раніше дівчата та жінки носили хустку протягом усього року. При цьому хустина була обов’язковим головним убором заміжньої жінки.
Також хустка була маркером соціального стану жінки: молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, вдови – чорні. Водночас хустина свідчила й про рівень достатку родини, адже заможні жінки носили хустки із дорогих тканин, бідні – із дешевших.
Хустину використовували й у різних обрядах, зокрема весільних. Найпопулярніший – покриття голови нареченої хусткою. Це символізувало вихід із дівоцтва та початок заміжнього життя. Ця традиція, до речі, збереглася в Україні й донині.
Наш клас також приєднався до флешмобу #українськахустка
У вівторок 24 листопада відбувся виховний захід на тему: "Гендерна рівність". Діти прийняли участь у анкетуванні яке провів психолог школи. Обговорили принципи та випадки гендерної рівності.
Гендерна рíвність, також рíвність жінóк та чоловіків, рíвність статей, — концепція досягнення рівних
прав людини між чоловіками та жінками в трудових, сімейних та інших
правових відносинах, а також урівнювання ролі в суспільстві загалом,
подолання сексизму та інших видів дискримінації.
Це
стосується кожного і кожної. Нам не вдасться розв’язати проблему
гендерної нерівності, поки у всіх нас не буде розуміння того, що
гендерні стереотипи впливають на те, як мислять, живуть і взаємодіють
жінки і чоловіки.
Розширення прав і можливостей деяких жінок саме по собі не може спричинити трансформаційні зміни у суспільстві. Якщо гендерні ролі залишаються назагал незмінними, жінки все одно матимуть обмежений вибір — чи то працювати вдвічі більше за чоловіків, чи наймати інших жінок, аби ті виконували домашні обов’язки, які вважаються жіночими.
Аби досягнути гендерної рівності у довготривалій перспективі, нам потрібно ставити під питання гендерні ролі і стереотипи, які приписують як жінкам, так і чоловікам. Щоб наблизитися до рівності, у процес мають бути залучені і жінки, і чоловіки.
Не варто зациклюватися на рівному представництві, треба прагнути справедливого представництва. Якщо загальна картинка показує однакову кількість чоловіків і жінок, проте всі чоловіки — пожежники, а всі жінки — медсестри, то ця картинка сприяє поширенню соціально сконструйованих гендерних ролей. Цілеспрямовано зображуючи жінок у ролях, які традиційно виконують чоловіки, і чоловіків у ролях, які традиційно виконують жінки, ми можемо працювати над подоланням закорінених стереотипів.
У більшості суспільств види діяльності, які відводилися чоловікам, цінувалися і винагороджувалися більше, ніж ті, що вважалися жіночими. Ось чому звільнитися від гендерних стереотипів, на основі яких ми оцінюємо людську діяльність, настільки складно.
Ми маємо цілковито по-новому поглянути на цінність ролей і діяльності, яку ми вважаємо жіночою або чоловічою. Така робота, як догляд за дітьми чи дошкільна освіта, мають цінуватися не менше за роботу пожежників чи будівельників.
Не існує характеристик, поведінки чи схильностей, які були б властиві усім без винятку жінкам, так само як немає характеристик, властивих винятково чоловікам. Ці міфи пронизують гендерні стереотипи, деякі з яких навіть не вважаються проблемними. Наприклад, коли ми говоримо, що жінки більш схильні до співпраці, а чоловіки — до змагання, хоча це сприймається як комплімент, насправді ми все ще маємо справу зі стереотипами.
Подібним чином, кольори і символи, якими зазвичай позначають все, пов’язане з жінками і чоловіками, наділені певними характеристиками, що відображують гендерні ролі. Червоний (рожевий) колір сприймається, як щось емоційне й імпульсивне, а синій — як раціональне й стабільне. Краще відмовитися від використання цих кольорів на позначення чоловіків і жінок.
Не всі жінки зазнають однакових форм дискримінації, і не всі чоловіки мають однакові привілеї. Літня жінка-ромка, що має інвалідність, стикається з цілком іншими проблемами, аніж молода жінка-лесбійка з високим рівнем доходів. Звертайте увагу на те, як гендерна ідентичність накладається на інші характеристики — такі як расова чи етнічна приналежність, вік, соціальний і майновий стан, інвалідність, сексуальна орієнтація, — що створюють особливі форми дискримінації та суспільної ізоляції. Намагайтеся якомога уважніше дослухатися до цих різноманітних досвідів і відповідно їх виражати.
Маємо визнати, що гендер є соціально сконструйованим явищем. Варто звертати увагу, як ми говоримо про жінок у професійній сфері. Доречно вживати фемінітиви або ж використовувати множинну форму іменників.
Найпродуктивнішими способами утворення назв професій, які виконують жінки, є суфікси -к- (лікарка, юристка, директорка, викладачка, лідерка, водійка, координаторка, менеджерка, журналістка, завідувачка, авторка, чемпіонка, консультантка, архітекторка), -иц- (дослідниця, очільниця, урядовиця, мандрівниця), -ин- (філологиня, фахівчиня, аналітикиня). Сюди можна додати також такі приклади, як Уповноважений — Уповноважена Верховної ради, поліцейський — поліцейська.
У деяких випадках, коли знайти вдалу милозвучну форму не вдається, можна перефразувати в інший спосіб, наприклад, фахівчиня/спеціалістка з біоенергетики/етнографії/математики тощо. Іноді допомагають іншомовні слова, наприклад, «амбасадорка» на позначення жінки-посла.
Якщо потрібно уникнути акценту на статі, можна використати такий мовний прийом, як стратегія нейтралізації. Замість «студентки і студенти» можна сказати «студентство». Інші приклади — «учительство», «читацька аудиторія», «медіаспільнота».
Жінок зазвичай характеризують як безпомічних у ситуаціях, коли на них чекають випробування, або коли вони не мають чоловічої підтримки. Навіть якщо їм не все вдається, ми маємо віддати їм належно за те, як вони намагалися впоратися з проблемами. Краще вживати термін потерпілі від гендерно обумовеного насильства, аніж жертви гендерно обумовеного насильства, оскільки останнє поняття позбавляє жінку таких характеристик, як сила та здатність до дії. Розповідаючи про людей, намагайтеся робити це з повагою і порадьтеся з ними, як вони бажають бути зображеними у вашій розповіді.
Поблажливі висловлювання щодо жіночих невдач чи досягнень — аж надто поширені. Будьте обережні з висловами на кшталт жінок необхідно навчати важливості їхніх прав або жінкам необхідно покращувати самооцінку. Ці твердження створюють враження, що жінки самі винуваті у тому, що в них бракує коштів або освіти, з чим вони нерідко стикаються.
Окрім того, варто переконатися у тому, що ви розповідаєте про досягнення жінки, як про щось, що сталося попри систематичну гендерну нерівність, а не попри те, що вона жінка. Уникайте формулювань на зразок: вона стала президенткою, незважаючи на те, що є жінкою, краще сказати: вона стала президенткою, незважаючи на гендерну нерівність і стереотипи.
Оскільки гендер формує наше життя і самоідентичність у багатьох аспектах, більшість із нас мають доволі категоричну позицію щодо гендерних ролей і гендерних взаємовідносин. Ми маємо бути обережні, аби не робити узагальнення лише на основі власного досвіду і спостережень. Натомість нам варто зосередитися на тому, про що нам говорять факти й статистика і послухати думку експертів.
Коли доводиться ставити під сумнів наші звички і світогляд, цей досвід часто викликає внутрішній спротив. Проаналізувати, як ми спілкуємося, з гендерно-чутливої перспективи, може виявитися нелегким завданням, і потрібен певний час, аби до цього звикнути. Проте якщо ми готові навчатися і вдосконалюватися, з часом робити це буде все легше.
