День Знань

Шановне керівництво, вчителі та працівники ліцею! Вітаємо Вас з Днем Знань! Бажаємо вам неймовірних сил, здоров'я, натхнення, оптимізму, ентузіазму, сміливості, наполегливості, рішучості, бадьорості і багато чудових ідей, щоб поповнити голови учнів новими знаннями, щоб зробити цей навчальний рік вельми успішним і плідним. 

Щирі вітання Вам шановні батьки, бабусі та дідусі учнів. Збувається мрія ваших родин — діти згодом своєю працею прославлятимуть родовід, віддаючи сили, знання, отримані практичним досвідом вміння на справу розбудови держави, зміцнення її економічної могутності. Зі святом — Днем знань!

А учням бажаємо веселих і щасливих буднів, радісних і захопливих вихідних, великих успіхів і неповторних здібностей, цілеспрямованості і вірних знань, міцного здоров’я і гарного настрою.

Свято Останнього дзвоника

 Дорогі учні!

Шановні вчителі та батьки!

Щиро вітаємо Вас зі святом Останнього дзвоника – святом прощання зі школою!
Для багатьох школярів він сповіщає про чудовий відпочинок на канікулах, сповнений яскравих вражень. Тож бажаємо Вам гарно відпочити, набратися духовних і фізичних сил перед початком нового етапу навчання.

Сердечно дякуємо вчителям за вашу самовіддану працю, за турботу і знання, які ви віддаєте своїм вихованцям, за вічний неспокій, невпинний творчий пошук та педагогічну мудрість. Бажаємо Вам життєвих сил і натхнення. Щиро зичимо, аби вогонь творчості та любові до власної професії ніколи не полишав ваших сердець, а всі майбутні задуми та справи повнились світлом, красою і добром!

Всім школярам бажаємо гарного відпочинку та яскравих вражень, учителям – творчого завзяття, а випускникам – впевненості у власних силах та наполегливості у досягненні мети!

Зичимо усім вам добра й благополуччя, міцного здоров’я, щастя і миру у вашому домі.

Учні, які закінчили навчальний рік з відзнакою

ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

 

З 17 до 23 травня 2021 року за ініціативою ООН по всьому світу відбудеться шостий Глобальний тиждень безпеки дорожнього руху. Цього року його присвячено темі перевищення швидкості (Managing Speeding) – одній із провідних причин дорожньо-транспортного травматизму.

Основна мета тижня #Love30 – запровадження обмеження швидкості до 30 км/год, щоб це було нормою для міст, селищ та сіл у всьому світі. Безпека міських вулиць – це і про безпечну швидкість, і про безпечну інфраструктуру, і про альтернативні види транспорту, і про безпечну поведінку учасників дорожнього руху тощо.

     Ми традиційно в нашій школі проводимо тиждень безпеки дорожнього руху, метою якого є профілактика дорожньо-транспортного травматизму за участю дітей та усвідомлення необхідності вироблення навичок дотримання правил поведінки на дорозі.

В рамках тижня класними керівниками були проведені тематичні уроки та бесіди на тему «Правила для пішоходів», «Учасники дорожнього руху та умови безпеки пішоходів», «Безпека дорожнього руху – це життя!»

Свої знання з ПДР учні намалювали і оформили класні дошки, щоб усі, хто проходитиме біля класних кімнат, могли переглянути і повторити правила.
Ми, діти, усвідомили необхідність бути уважними і дисциплінованими на наших вулицях, дотримуватися правил дорожнього руху. Адже від цього залежить наше життя і здоров'я!

Попередження нещасних випадків під час занять у спортивній залі та майданьчику

 Проблема дитячого травматизму — одна з найбільших проблем сьогодення, а тому до неї прикута увага органів охорони здоров'я, освіти, всіх владних структур, причетних до навчання та виховання дітей. Незважаючи на те, що профілактиці дитячого травматизму приділяється значна увага, питома вага його залишається високою. 

Одним із перших в незалежній Україні був прийнятий Закон "Про охорону праці". Він створив необхідну правову базу в організації роботи і контролю за станом охорони праці в усіх галузях народного господарства, в тому числі у галузі фізичної культури, фізичного виховання та спорту.

На цей час в Україні діє більше 1660 нормативно - правових, інструктивних документів загальнодержавного й галузевого значення про охорону праці. Станом на 1 січня 2003 року вони систематизовані в Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП) в напрямках: ДНАОП - державні нормативні акти, НАОП - нормативні акти, ГОСТ - міждержавні стандарти системи стандартів про охорону праці, ДСТУ - державні стандарти України з питань безпеки праці, ДСанПіН - державні санітарні правила і норми та ін. Державні міжгалузеві й галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинності правових норм, обов’язкових до виконання.

На виконання Закону України "Про охорону здоров'я", Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 № 1669, листа відділу освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Кам'янської міської ради Черкаської області від 17.05.2021 № 01-03-02/533 та з метою запобігання дитячому травматизму під час занять спортом та фізичною культурою, безпечної поведінки здобувачів освіти на спортивних майданьчиках, спорудах було проведено позаплановий інструктаж згідно інструкції № 142 "Під час занять у спортивній залі".

Урок звитяги

 ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

     День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлений відповідно до Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». Відзначення Дня перемоги над нацизмом включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.

     Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних Націй) і зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати упродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі й боролися проти тоталітарних режимів. Тоді загинуло понад вісім мільйонів осіб. Ми добре знаємо ціну війни, тому плекаємо мир.

    

     Час не стоїть на місці, але деякі відношення до минулих подій продовжують розбурхувати серця. Так, ми пам’ятаємо, як розпочався цей жах: амбіції правителів Німеччини, Японії, СРСР і деяких інших країн практично виступили тригером Другої світової.

     Пам’ятаємо і те, що Друга світова, в контексті якої виникло чисто радянське формулювання "Велика Вітчизняна", розпочалася 1 вересня 1939 року, охопивши всю земну кулю, і тривала до 2 вересня 1945 року.           Радянський режим, який був сам по собі кривавим монстром, з моменту її закінчення, прямо або побічно, прагнув абстрогіроваться від справжніх причинно-наслідкових зв’язків того кривавого жаху, який вона принесла з собою. Можливо, навіть сам монстр злякався, але факт завжди залишається фактом. Цей факт має строго фіксовану ціну, вже сплачену чиєюсь працею, чиєюсь кров’ю, чиїмись слізьми і стражданнями.

     Згадуємо і вшановуємо звитягу ветеранів, котрі боролися з нацизмом і перемогли його, а також інших, кого торкнулась війна - військовополонених, остарбайтерів, підпільників, дітей, жінок, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села.

Зараз, як і в роки Другої світової війни, Україна воює з агресором. Сьогодні це путінська Росія, яка посягає на нашу територіальну цілісність, намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і потенціально загрожує миру у всій Європі. Ця боротьба триває щоденно. Вже сім років ми захищаємо рідну землю, боронимо своє право вільно обирати майбутнє і розбудовувати свою державу. Для нас це війна за свободу, цивілізованість, демократію та європейські цінності проти імперських амбіцій підступного агресивного сусіда-злочинця. Міць наших збройних сил є запорукою існування держави та збереження парв людини для громадян. Тому молоде покоління українців повинно знати та пишатися тим, як пеерможно українська армія, силові структури та добровольчі батальйони звільняли міста Сходу України в 2014 році від російських окупантів.

26 квітня − 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи

 

     Щороку 26 квітня у нашому класі проводиться виховна година на тему: "Чорнобильська катастрофа". 

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат,

Його уроків людство не забуде!

 

   26 квітня - 35-ті роковини Чорнобильської катастрофи. Це знакова дата для кожного українця. Вона розділила життя на до і після. Саме в цей день у 1986 році сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Катастрофа на атомній електростанції перетворила місто Прип'ять і 30 км поліських лісів, на зону відчудження. Покинуту і небезпечну, на сотні років. Близько 116 000 людей отримали статус переселенців і більше 6 000 – ліквідаторів. Ми стали свідками не тільки всесвітньої трагедії, а й безмежної мужності, жаги до життя багатьох тисяч наших земляків.

Жертви та наслідки Чорнобильської трагедії

     Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до непоправних медичних, економічних і соціальних та гуманітарних наслідків.

     У довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин. Сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, склала 50 мільйонів кюрі, що в 30-40 разів більше, ніж від вибуху бомби в Хіросімі у 1945 році.

     Визначити масштаби трагедії та її впливу на здоров'я людей важко досі. Так, 30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби в найближчі декілька місяців після дня аварії. Лише від раку, що розвинувся в результаті отриманої дози радіації, померли сотні тисяч людей.

     Уже 35 років із моменту аварії на Чорнобильській атомній електростанції, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. А навколо ЧАЕС створено 30-кілометрову зону відчуження.

День пам’яті Чорнобиля

     26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії.

     У грудні 2016 року Генеральна асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу.

     У день Чорнобильської трагедії в нашій країні зазвичай відбуваються пам’ятні заходи: покладання квітів, мітинги-реквієми й тематичні виставки. Також проходять зустрічі з учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, громадянами, які постраждали внаслідок катастрофи.

Місячник екологічного виховання

 АКЦІЯ 2021 "ЗАХИСТИ ПЛАНЕТУ СЬОГОДНІ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ"  (01.04-30.04)

Чим небезпечні використані батарейки для природи?

Згідно з дослідженнями вчених, встановлено, що навіть однієї батарейки формату АА (пальчикової) достатньо аби забруднити територію від 10-15 квадратних метрів. Це пов’язано з неправильною їх утилізацією, адже здебільшого використані батарейки відправляються у смітник, а це робити категорично заборонено. Про це також свідчить знак з перекресленим сміттєвим контейнером, зображений на батарейках.

Батарейки та лампи з використанням ртуті, нарівні з розбитими градусниками, становлять групу найбільш шкідливих та небезпечних відходів, тому в звичайні сміттєві контейнери викидати їх не можна. 

Основні речовини, що містяться в акумуляторних батарейках та небезпечні процеси:

• Свинець — один із найшкідливіших металів. Він сам і його сполуки токсичні, при гострому отруєнні, ви відчуєте сильні болі в животі і суглобах. Має властивість накопичуватися в нирках і кістках поступово руйнуючи їх.
• Кадмій — ще один отруйний метал. Також, як і свинець дуже токсичний. При його отруєння можливі судоми, провокує розвиток раку.
• Ртуть — про неї і говорити нема чого. Всі з дитинства налякані цією речовиною, адже, коли дітям ставлять градусник, то нагадують не вронити його, адже тоді розсипеться шкідлива ртуть. Дійсно, концентрація парів ртуті сильно впливають на стан мозку, печінки, нирок  і нервової системи.

Корозія значно пришвидшує руйнування металевого покриття батарейки, спричиняючи швидке розповсюдження шкідливих речовин в ґрунті, далі в ґрунтових водах і в кінцевому результаті – в організмі людини. Але такого забруднення можна досягти не лише через неправильну утилізацію пальчикових батарейок, а й акумуляторів для смартфонів та іншої техніки.

Небезпечним для природи також є спалювання акумуляторів, адже таким чином отруйні речовини потрапляють в атмосферу разом з димом. Спалювати акумулятори заборонено.

Тому ми приєднуємось і Вас закликаємо: "Здавайте батарейки на безпечну утилізацію!"